Важливо не лише зібрати врожай зернових культур, а й зберегти його в цілості та у високій якості. Для цих цілей були розроблені певні правила та стандарти.
Основні види зерносховищ
Зерносховище - це особливий комплекс-елеватор, в якому дотримані всі необхідні параметри для тривалого зберігання зерна, навіть у зимовий період.
Елеватори поділяються залежно від призначення:
-
Заготівельні. Їхнє звичайне місце розташування біля сільськогосподарських заводів. Призначені для тривалого зберігання зернових культур.
-
Базисні. Використовують для очищення та розподіл зерна згідно з тими чи іншими нормами. Їх мають переважно біля залізничних станцій і транспортних доріг, щоб відправляти врожай у подальші пункти призначення.
-
Перевалочні. Також використовують для невеликого терміну зберігання. Наприклад, між навантаженнями або в очікуванні транспортування після збирання врожаю.
-
Виробничі. Назва говорить сама за себе, що мають такий тип елеваторів у виробничих компаніях. Зерно там зберігається короткочасно, до моменту його фінальної переробки на борошно, корми та крупи.
-
Фондові. Вони дуже великого розміру і призначені для довгострокового зберігання. Туди поміщають зерно лише найвищої якості. Також розташовують уздовж доріг та біля залізничних станцій.
Також зерносховища поділяються за способом зберігання зерна:
1. Бетонні силоси. Підходять для тривалого зберігання врожаю, і для короткострокового. Вони добре забезпечена теплоізоляція, відповідно зерно не починає псуватися від нестабільності температурного режиму. Мінус бетонних силосів – при наповненні силосу частина зерна може подрібнюватися на тверде днище.
2. Підлогові ангари або комори. У таких умовах зерно зберігається насипом на рівній і сухій бетонній підлозі. Ризик пошкодження врожаю мінімальний, але у насипу утруднена вентиляція та відсутність допоміжних механізмів.
3. Металеві силоси. Виготовляють їх із різних сплавів, у тому числі зі сталі та алюмінію.
У них передбачено все: механізація, теплоізоляція та вентиляція. Це найсучасніший тип елеваторів.
Правила зберігання
При зберіганні зерна мають бути створені умови, у яких урожай збереже всі свої корисні та поживні властивості, а також товарний зовнішній вигляд. Щоб цього досягти, необхідно:
-
Регулярно проводити перевірку температурних показників та вологості зерносховища.
-
Розподіляти зерно для зберігання орієнтуючись на його сорт, ступінь забруднення, клас та індивідуальні потреби для його збереження.
-
Під час експлуатації силосів забезпечити герметизацію зернових культур.
-
Під час проведення огляду сховищ на наявність шкідників та проводити фумігацію.
-
Не допускати, щоб зерно зберігалося довше за визначений термін придатності.
Змішувати зернові культури різних сортів заборонено. Їх сортують відразу в окремі зерносховища, з найбільш сприятливими умовами для того чи іншого виду зерна.
За рівнем чистоти зерно ділиться на:
-
Сміттєве, що перевищує допустимі стандарти;
-
Сміттєве;
-
Середнього ступеня чистоти;
-
Чисте.
При сильному забрудненні зерно очищають попередньо для подальшого зберігання.
Показники вологості в зерносховищах можуть бути з високою вологістю (понад 22%) та низькою (менше, ніж 22%).
Методи зберігання
Виділяють та застосовують три основні методи:
Охолоджений
При низьких значеннях температури шкідливі мікроорганізми практично повністю знижують свою активність. Для цього зерно під час зберігання охолоджують до 6–10°С. Але цей метод є досить витратним, особливо в літній період.
Безповітряний
У середовищі без кисню гинуть усі паразити. Без доступу повітря зернові культури самоконсервуються, і це зберігає його фізико-хімічні властивості. Для даної технології зберігання використовують герметичні силоси. Повітря їх ліквідується за допомогою вуглекислого газу або сухого льоду.
Сухий
При просушуванні зерна всі мікроорганізми переходять у стан анабіозу. Повну або часткову ліквідацію вологи із зерен застосовують два способи:
-
Без застосування нагріву.
-
Із застосуванням генераторів теплової енергії. Найбільш оптимальне використання повітряних потоків та сонячного тепла.
Вимоги до умов та параметрів зерносховища
Для створення якісних умов зберігання зернових культур на елеваторі, останній має бути технічно оснащений системою приймання розвантаження, а також апаратурою, яка контролює показники температури та вологості.
Сховище для зерна має відповідати таким стандартам:
-
Присутність відведення ґрунтових та поверхневих вод;
-
Герметичність приміщень чи місткостей для зберігання;
-
Відповідність всім санітарно-епідеміологічним розпорядженням;
-
Своєчасна обробка від паразитів, гризунів, кліщів та плісняви;
-
Наявність апаратури для контролю показників вологості та температури повітря.
Природний спад при зберіганні зерна
100% збереження врожаю просто не можливе. Так чи інакше відбувається природний спад у процесі зберігання. Це походить від змін вологості зерна та його регулярного очищення.
Є певний показник допустимих втрат зернових культур, який розраховується за формулою:
-
УБ = УБПГ + (РОЗ * РОЗПГ) / МІС
Де:
-
УБ - природне зменшення;
-
УБПГ – зменшення зерна минулого року;
-
МЕС - кількість часу зберігання зерна, у місяцях;
-
РАЗ – різниця між попередньою та нинішньою нормою зберігання;
-
РОЗПГ – різниця між попередньою та середньою нормою зберігання.