Правила, стандарти та норми зберігання зерна

Правила, стандарти та норми зберігання зерна

Важливо не лише зібрати врожай зернових культур, а й зберегти його в цілості та у високій якості. Для цих цілей були розроблені певні правила та стандарти.

Основні види зерносховищ

Зерносховище - це особливий комплекс-елеватор, в якому дотримані всі необхідні параметри для тривалого зберігання зерна, навіть у зимовий період.

Елеватори поділяються залежно від призначення:

Також зерносховища поділяються за способом зберігання зерна:

1. Бетонні силоси. Підходять для тривалого зберігання врожаю, і для короткострокового. Вони добре забезпечена теплоізоляція, відповідно зерно не починає псуватися від нестабільності температурного режиму. Мінус бетонних силосів – при наповненні силосу частина зерна може подрібнюватися на тверде днище.

2. Підлогові ангари або комори. У таких умовах зерно зберігається насипом на рівній і сухій бетонній підлозі. Ризик пошкодження врожаю мінімальний, але у насипу утруднена вентиляція та відсутність допоміжних механізмів.

3. Металеві силоси. Виготовляють їх із різних сплавів, у тому числі зі сталі та алюмінію. 

У них передбачено все: механізація, теплоізоляція та вентиляція. Це найсучасніший тип елеваторів.

Правила зберігання

При зберіганні зерна мають бути створені умови, у яких урожай збереже всі свої корисні та поживні властивості, а також товарний зовнішній вигляд. Щоб цього досягти, необхідно:

  1. Регулярно проводити перевірку температурних показників та вологості зерносховища.

  2. Розподіляти зерно для зберігання орієнтуючись на його сорт, ступінь забруднення, клас та індивідуальні потреби для його збереження.

  3. Під час експлуатації силосів забезпечити герметизацію зернових культур.

  4. Під час проведення огляду сховищ на наявність шкідників та проводити фумігацію.

  5. Не допускати, щоб зерно зберігалося довше за визначений термін придатності.

Змішувати зернові культури різних сортів заборонено. Їх сортують відразу в окремі зерносховища, з найбільш сприятливими умовами для того чи іншого виду зерна.

За рівнем чистоти зерно ділиться на:

При сильному забрудненні зерно очищають попередньо для подальшого зберігання.

Показники вологості в зерносховищах можуть бути з високою вологістю (понад 22%) та низькою (менше, ніж 22%).

Методи зберігання

Виділяють та застосовують три основні методи:

Охолоджений

При низьких значеннях температури шкідливі мікроорганізми практично повністю знижують свою активність. Для цього зерно під час зберігання охолоджують до 6–10°С. Але цей метод є досить витратним, особливо в літній період.

Безповітряний

У середовищі без кисню гинуть усі паразити. Без доступу повітря зернові культури самоконсервуються, і це зберігає його фізико-хімічні властивості. Для даної технології зберігання використовують герметичні силоси. Повітря їх ліквідується за допомогою вуглекислого газу або сухого льоду.

Сухий

При просушуванні зерна всі мікроорганізми переходять у стан анабіозу. Повну або часткову ліквідацію вологи із зерен застосовують два способи:

  1. Без застосування нагріву.

  2. Із застосуванням генераторів теплової енергії. Найбільш оптимальне використання повітряних потоків та сонячного тепла.

Вимоги до умов та параметрів зерносховища

Для створення якісних умов зберігання зернових культур на елеваторі, останній має бути технічно оснащений системою приймання розвантаження, а також апаратурою, яка контролює показники температури та вологості.

Сховище для зерна має відповідати таким стандартам:

Природний спад при зберіганні зерна

100% збереження врожаю просто не можливе. Так чи інакше відбувається природний спад у процесі зберігання. Це походить від змін вологості зерна та його регулярного очищення.

Є певний показник допустимих втрат зернових культур, який розраховується за формулою:

Де: